ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ

Анотація

Досвід зарубіжних країн є цінним щодо досягнення певного балансу між здійсненням державного регулювання сфери освіти та досягненням певної фінансової та іншої автономії навчальних закладів. Так, за останнє десятиліття збільшення автономії закладів освіти набуло світових обертів.

Вважаємо, що Україна має рухатися тим шляхом, щоб більшість державних закладів освіти із звичайних державних установ перетворити на державні корпорацій. Зокрема, вказані зміни  мають бути направлені на те, щоб оптимізувати розподіл та витрати коштів, спрямованих на функціонування освітніх закладів.

Також Україні необхідно по аналогії Польщі, Великобританії, Швейцарії: запровадити принципи децентралізації освіти (делегування Міністерству освіти і науки України своїх повноважень місцевим органам); створити механізми залучення місцевої громади до прийняття рішень щодо подальших напрямків сфери освіти; надати більше повноважень освітнім закладам у вирішенні питань щодо їх розвитку; надати навчальним закладам більше фінансової автономії.

Вважаємо, що вдалим в процесі децентралізації освіти в Польщі стало запровадження можливості залучати місцеву громаду до розроблення напрямів освітньої політики на місцях для вирішення місцевих проблем у сфері освіти. Так, вказане узгоджується із тенденціями, як запроваджені у всіх високорозвинених країнах. Так, вказані тенденції полягають в тому, якщо необхідно залучати так званих «споживачів освіти» до розроблення відповідних напрямків розвитку освіти.

Відзначено, що загальні державні органи у сфері освіти закордоном хоч і мають певну роль у здійсненні адміністрування освітою в державі, проте основні функції із адміністрування сфери освіти покладаються на відповідні органами у сфері освіти  в окремих штатах та на місцеві органами освіти. Необхідно підкреслити, що в останні роки уряд США також почав надавати значну підтримку у сфері розвитку освіти, а також приймати участь у здійсненні управління такою сферою шляхом надання певної фінансової підтримки окремих програм з питань освіти у відповідних штатах, а також шляхом фінансування нових програм, розроблених урядом.