ПРАВОВІ АКСІОМИ: ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ

Автор(и)

  • Інна Павлівна Зеленко Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-0226-7481

DOI:

https://doi.org/10.36550/2522-9230-2020-1-9-8-12

Ключові слова:

правові аксіоми, правові презумпцї, принципи права, звичай, моральна аксіома

Анотація

У статті відображено багатоманітність поглядів на поняття «правова аксіома». Висвітлено, що є правники, які заперечують існування у праві поняття «аксіома». Представлено, що деякі науковці ототожнюють правові аксіоми з правовими звичаями за змістом, способом формулювання й існування, а також за способами забезпечення. Розкрито, що правові аксіоми мають загальні риси й відмінності з правовими презумпціями. Наголошено, що правова презумпція і правова аксіома розуміють як істинні без доказів. Розглянуто, що відмінність правової презумпції і правової аксіоми полягає у відмінності обставин: дозволяють вважати їх правдоподібними; можливості (неможливості) спростування; значимості, змісті та формі Продемонстровано, що є декілька підходів на взаємозв’язок правових аксіом з принципами права. З’ясовано, що перша група науковців ототожнюють принципи права й аксіоми. Звернуто увагу на те, що друга група вчених зазначає, що аксіоми є передумовами принципів права. Представлено, що представники третьої групи розмежовують поняття принципи права й правові аксіоми. Висвітлено, що складні взаємозв’язки принципів і аксіом відбиваються в їхній діалектичній єдності, здатності переходити із одного в друге, і розкриття одного явища через інше. Зазначено, що аксіоми піддаються змінам, тому аксіоми і презумпції знаходяться в тісному взаємозв'язку і при виникненні певних умов можуть заміняти один одного. Набуло подальшого розгляду визначення правових аксіом правові аксіоми – це багатогранне складне явище правової дійсності, що відноситься до права, правосвідомості та правової науки, та є положеннями, що концентровано виражають соціально-правовий досвід і тому визначаються як істини, об’єктивна основа яких міститься у закономірностях, властивостях спеціально-юридичних принципах права і слугують для спрощення правового регулювання.

Посилання

Супрун Т. М. Правові презумпції та суміжні поняття. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2013. № 2. С. 125-132.

Словник української мови: у 11 томах / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 1. 799 с.

Алексеев С. С. Проблемы теории права: Курс лекций в двух томах. Т. 1: Основные вопросы общей теории социалистического права. Свердловск, 1972. 396 с.

Явич Л. С. Общая теория права. Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. 298 с.

Манов Г. Н. Аксиомы в советской теории права. Советское государство и право. 1986. № 9. С. 29-36.

Матузов Н. И. Теория государства и права: учебник. Москва, 2004. 512 с.

Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.; за ред. В.В. Комарова. X., 2011. 1352 с.

Масленников А. В. Правовые аксиомы: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. Владимир, 2006. 27 с., с. 6. URL: http: //www.dissercat.com/content/pravovye-aksiomy.

Гольцова О. Є. Нетипові регулятори суспільних відносин: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2015. 20 с.

Панасюк О. Т. Звичаєве регулювання трудових відносин. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2004. Випуск № № 60/62. С. 62-63.

Майданик Р. Правовий звичай як джерело цивільного права. Юридична Україна. 2009. № 6. С. 67-72.

Кройтор В. А. Правові аксіоми в цивільному судочинстві. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018 № 32. С. 47-52.

Черданцев А. Логическая характеристика права как системы. Правоведение. 1983. № 3. С. 13-21.

Давыдова М. К вопросу о понятии правовых аксиом: теоретические и технико-юридические аспекты. Юридическая техника. 2007. № 1. С. 203-208.

Шахкелдов Ф. Г. Презумпции, аксиомы и гипотезы в праве. Теория и практика общественного развития. 2005. №3. С. 54-56.

Кругликов Л.Л., Зуев Ю. Г. Презумпция в уголовном праве (в сфере ответственности за экономические и иные преступления). Ярославль, 2000. 160 с.

Ґудзь Д.С. Співвідношення правової презумпції зі спорідненими правовими категоріями. Актуальні проблеми держави і права. 2005. Вип. 25. С. 109-113.

Скакун О. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. 2 вид., перероблене і доповнене. Харків: Еспада, 2009. 752 с.

Чечина Н.А. Основные направления развития науки советского гражданского процессуального права. Л., 1987. 104 с.

Воротников А. А., Баринов П. С. К вопросу о жизнеспособности правовых категорий и аксиом. Весник Саратовской государственной юридической академии. 2015. № 6 (107). С. 11-17.

Downloads

Опубліковано

2020-12-02

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА; ФІЛОСОФІЯ ПРАВА